Перевезення небезпечних вантажів: вимоги до транспортних засобів

Перевезення небезпечних вантажів: вимоги до транспортних засобів. Що може вимагати більшої відповідальності та професіоналізму, аніж перевезення небезпечних ADR вантажів? Через свою тонку специфіку саме ця сфера перевезень визначає надійність і професійність послуг логістичної компанії. І це неспроста, адже найчастіше небезпечні вантажі треба доставляти на далекі відстані й робити це потрібно в найкоротші терміни – тільки налагоджена робота логістів і відповідальний підхід водіїв може втілити ці вимоги в реальність найкращим чином.

Небезпечний вантаж ADR: роз’яснення абревіатури та основні особливості

Небезпечні вантажі присутні в нашому житті практично на кожному кроці. Ми використовуємо їх щодня вдома у вигляді дезінфікуючих засобів, косметики або хімікатів. Перевезення небезпечних вантажів через їхні специфічні властивості може становити серйозну загрозу для людей і навколишнього середовища.

Термін «Небезпечні вантажі» використовується для опису матеріалів і предметів, які в разі їх транспортування в неналежних умовах через їхні власні фізико-хімічні та біологічні властивості можуть викликати втрату здоров’я або життя, зараження довкілля або руйнування чи пошкодження інших матеріальних благ.

Міжнародні автомобільні перевезення небезпечних вантажів є однією з найбільш затребуваних послуг у такій галузі як міжнародні вантажні перевезення. Особливі вимоги й високі ризики змушують відправників вдумливо та уважно підходити до вибору перевізника і віддавати перевагу перевіреним компаніям з досвідом і репутацією.

Небезпечні вантажі є продукцією, яка може зашкодити здоров’ю людей, тварин, навколишньому середовищу. Товар належить до цієї категорії, якщо внаслідок неправильного звернення можуть виникнути такі наслідки:

вибух;
займання;
отруєння;
деструктивні наслідки для автомобіля, що здійснює транспортування;
матеріальні збитки;
шкода для тварин;
травмування людей.

Небезпечними є такі класи вантажу: радіоактивні, токсичні, біологічні, окислювальні речовини, газ, бензин, інші легкозаймисті рідини, пероксиди.

Класифікація небезпечних вантажів

Щоб визначити тип небезпечного вантажу, слід ознайомитися з його фізичними, хімічними та біологічними властивостями, описаними у сертифікації.

Класифікація:

вибухонебезпечний вантаж – 1 клас;
газ – другий;
легкозаймисті рідини – 3-й;
самореактивні речовини – 4,1;
запальні товари – 4,2;
легкозаймистий газ – 4,3;
окислювальні речовини – 5,1;
органічні небезпечні – 5,2;
токсичні – 6,1;
інфекційні – 6,2;
радіоактивні – 7;
корозійні – 8;
інший небезпечний товар – 9.

Зверніть увагу, перераховані вище номери не пов’язані зі ступенем небезпеки вантажу. Завдяки наданому коду можна розрізняти той чи інший тип товару, мати уявлення про його властивості та характеристики.

Для отримання детальної інформації також надаються інші цифри та літери, що інформують про підкласи та інші особливості.

Додаток B встановлює:

умови перевезення окремих небезпечних матеріалів;
технічний стан автотранспортних засобів;
технічний стан причепів (напівпричепів), цистерн і контейнерів – цистерн;
умови маркування транспортних засобів та їх додаткового обладнання;
умови навантаження і розвантаження окремих матеріалів;
забороняється завантажувати вантаж разом в одному транспортному засобі;
вимоги до осіб, які беруть участь у перевезенні.

Розрізняють такі небезпеки:

легкозаймистість,
горючість,
самозаймистість,
спонтанні реакції (полімеризація),
небезпечні реакції з водою або іншими речовинами,
вибуховість,
підвищена отруйність,
небезпека для здоров’я,
роз’їдальна, корозійна дія,
виділення отруйних газів під час горіння,
загроза водним ресурсам,
тиск газів,
радіоактивність,
інертність,
небезпека зараження,
висока температура тощо.

Знаки небезпечних вантажів – як організувати безпечну доставку?

Знаки небезпеки наносяться на вантаж, упакування, транспортні засоби для перевезення небезпечних вантажів. Зображення знаків ґрунтуються на вищезгаданих дев’яти класах.

Зображення розроблені для таких цілей:

Швидке розпізнавання категорії товару за допомогою кольору, форми знака, символів.
Сповіщення/попередження при поводженні з вантажем: навантаження на транспорт, перевезення, вивантаження, зберігання. Наявність знака відразу ж повідомляє про небезпеку як під час внутрішніх, так і під час міжнародних вантажоперевезень.

При маркуванні автомобілів, цистерн, контейнерів наклейки розміщуються з бокових та торцевих сторін. Якщо цистерна або контейнер мають різні резервуари, в яких перевозиться небезпечний вантаж різних категорій, кожен відсік маркується відповідно до вантажу, що перевозиться. Якщо в різних відсіках перевозиться той самий вантаж, достатньо по одному знаку з кожного боку.

Знаки, які не належать до товару, що перевозиться, повинні бути видалені або приховані. Крім наклейки із зображенням класу вантажу для маркування використовуються помаранчеві таблички. Відповідно до вимог ДОПНВ/ADR, одна табличка кріпиться ззаду транспортного засобу, а інша – спереду.Табло повинні бути добре видно іншим учасникам дорожнього руху, а також особам, які мають відношення до поводження з вантажем, що перевозиться.

Базова інформація, потрібна для перевезення небезпечного вантажу

Товар категорії ADR має бути коректно позначеним: мати відвантажувальну назву, номер відповідно до затверджених міжнародних правил доставки. Кожна небезпечна речовина має міжнародний номер. Завдяки його наявності можна організувати законне вантажоперевезення Україною та іншими країнами.

Представники логістичної ідентифікують вантаж і будуть дотримуватися всіх необхідних умов для його відправлення та транспортування.

Для перевезення логістичної компанії потрібна така інформація:

коректна назва товару;
клас вантажу згідно з класифікацією ООН;
маркування упаковок знаками, що засвідчують категорію ADR.

Правильна ідентифікація ADR небезпечних вантажів.
Поширений варіант ідентифікації – за номером, присвоєним ООН. Вантаж отримує чотиризначний номер. Якщо його не було присвоєно, процес ідентифікації буде порушено, що ускладнить організацію вантажоперевезення. Якщо номер невідомий, товар ідентифікується за назвою з урахуванням перерахованих вище класифікацій.

Вимоги до транспортного засобу для перевезення небезпечних вантажів

Небезпечні вантажі повинні перевозитися тільки спеціальними та (або) спеціально пристосованими для цих цілей транспортними засобами, що мають бути виготовлені згідно з діючими нормативними документами для повнокомплектних спеціальних транспортних засобів і технічною документацією на переобладнання (дообладнання) транспортних засобів.
Автомобілі, що систематично використовуються для перевезення вибухових і легкозаймистих речовин, повинні обладнуватися випускною трубою глушника з виносом її в бік перед радіатором з нахилом. Якщо розташування двигуна не дає змоги зробити таке переобладнання, то допустимо виводити випускну трубу в правий бік поза зоною кузова або цистерни та зоною паливної комунікації:
Паливний бак має бути віддалений від акумуляторної батареї або відокремлений від неї непроникною перегородкою, а також віддалений від двигуна, електричних дротів і випускної труби та розташований таким чином, щоб у разі витоку з нього пального воно виливалося безпосередньо на землю, не потрапляючи на вантаж, що перевозиться. Бак, крім того, повинен мати захист (кожух) з боку днища і боків. Паливо не повинно подаватися у двигун самопливом.
У разі разового використання автомобіля для перевезення небезпечних вантажів класів 1,2,3,4 і 5 допускається встановлення на вихідний отвір випускної труби глушника іскрогасної сітки.
Електричне обладнання транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі класів 1,2,3,4 і 5, повинно задовольняти таким вимогам:

номінальна напруга електрообладнання не повинна перевищувати 24В;
електропроводка повинна складатися з дротів, що охороняються безшовною оболонкою, яка не піддається корозії, і повинна бути розрахована таким чином, щоб повністю запобігти її нагріванню;
електромережа повинна оберігатися від підвищених навантажень за допомогою плавких запобіжників (заводського виготовлення) або автоматичних вимикачів;
електропроводка повинна мати надійну ізоляцію, міцно кріпитися і розташовуватися таким чином, щоб вона не могла постраждати від ударів і тертя об конструктивні частини автомобіля і була захищена від тепла, яке виділяється системою охолодження і відведення відпрацьованих газів;
якщо акумулятори розташовані не під капотом двигуна, то вони повинні знаходитися у вентильованому відсіку з металу або іншого матеріалу еквівалентної міцності з ізолюючими внутрішніми стінками;
автомобіль повинен мати пристосування для відключення акумулятора від електричного кола за допомогою двополюсного вимикача (або іншого засобу), який має бути розташований якомога ближче до акумулятора. Привід керування вимикачем – прямого або дистанційного – повинен знаходитися як у кабіні водія, так і зовні транспортного засобу. Він має бути легко доступним і позначатися відмітним знаком. Вимикач має бути таким, щоб його контакти могли розмикатися при працюючому двигуні, не викликаючи при цьому небезпечних перевантажень електричного кола;
забороняється користуватися лампами, що мають цоколі з різьбленням. Усередині кузовів транспортних засобів не повинно бути зовнішніх електропроводок, а електролампи освітлення, які перебувають усередині кузова, повинні мати міцну огороджувальну сітку або решітку.

5. Автомобілі, що використовуються для перевезення небезпечних вантажів, повинні бути обладнані металевим заземлювальним ланцюжком з дотиком до землі на довжині 200 мм і металевим штирем для захисту від статичних і атмосферних електричних зарядів на стоянці.

6. В автомобіля з кузовом типу фургон кузов повинен бути повністю закритим, міцним, не мати щілин і обладнуватися відповідною системою вентиляції залежно від властивостей небезпечного вантажу, що перевозиться. Для внутрішньої оббивки використовуються матеріали, що не викликають іскор, дерев’яні матеріали повинні мати вогнестійке просочення. Двері або двері повинні бути обладнані замками. Конструкція дверей або дверей не повинна знижувати жорсткість кузова. У тих випадках, коли як покриття відкритих кузовів використовується брезент, його слід виготовляти з важкозаймистої та непромокальної тканини, він має прикривати борти на 200 мм нижче від їхнього рівня та прикріплюватися металевими рейками або ланцюгами із запірним пристосуванням.

7. Транспортний засіб повинен мати ззаду по всій ширині цистерни бампер, який достатньою мірою оберігає від ударів. Відстань між задньою стінкою цистерни й задньою частиною бампера має становити не менше 100 мм (цю відстань відміряють від крайньої задньої точки стінки цистерни або від арматури, що виступає, яка стикається з речовиною, що перевозиться).

8.Трубопроводи та допоміжне обладнання цистерн, установлені у верхній частині резервуара, мають бути захищені від пошкоджень у разі перекидання. Така захисна конструкція може бути виготовлена у формі підсилювальних кілець, захисних ковпаків, поперечних або поздовжніх елементів, форма яких повинна забезпечити ефективний захист.

Автомобілі, призначені для перевезення небезпечних вантажів, повинні мати такий справний інструмент та обладнання

набір ручного інструменту для аварійного ремонту транспортного засобу;
вогнегасники, лопату і необхідний запас піску для гасіння пожежі;
щонайменше один противідкатний упор на кожний транспортний засіб, розміри упору мають відповідати типу транспортного засобу та діаметру його коліс;
два ліхтарі автономного живлення з миготливими (або постійними) вогнями помаранчевого кольору, які мають бути сконструйовані таким чином, щоб їхнє використання не могло спричинити займання вантажів, які перевозяться;
у разі стоянки вночі або за поганої видимості, якщо вогні транспортного засобу несправні, на дорозі повинні встановлюватися ліхтарі оранжевого кольору;
один перед транспортним засобом на відстані приблизно 10 м, інший позаду транспортного засобу на відстані приблизно 10 м;
аптечку та засоби нейтралізації небезпечних речовин, що перевозяться.

Основні правила перевезення небезпечного вантажу в Україні

Для перевезення небезпечного вантажу розроблено вимоги та правила, викладені у Законі України про «Перевезення небезпечних вантажів». Також правила регулюються міжнародними договорами, які ратифіковані в Україні. У Постанові КМУ від 01.06.2002 № 733 затверджено порядок дій у разі виникнення несприятливих наслідків при перевезенні вищеперелічених видів вантажу.

Перевезення товару категорії ADR здійснюється у транспортних засобах, які отримали свідоцтво для транспортування, мають маркування відповідно до типу вантажу та відповідають нормам безпеки, екології та охорони праці. Відповідність вимогам перевіряється Міністерством внутрішніх справ України.

Вантажоперевезення здійснюють водії, які пройшли спеціальну підготовку та отримали свідоцтво ДОПНВ. При перевезенні у водія має бути письмова інструкція у разі виникнення ситуацій, пов’язаних із порушенням стану вантажу.

Також необхідна копія Договору «Страхування відповідальності за перевезення небезпечних вантажів».

Під час перевезення вантажу підвищеної небезпеки необхідно погодити маршрут ТЗ з уповноваженими органами – підрозділом поліції.

Підсумок

Перевезення небезпечних вантажів регулюється суворими вимогами, спрямованими на забезпечення безпеки. Основні вимоги до транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, включають наступне:

Маркування та знаки: транспортні засоби повинні мати чіткі та помітні знаки небезпеки, що відповідають типу небезпечного вантажу.
Технічний стан: транспортний засіб повинен бути в належному технічному стані, що підтверджується регулярними технічними оглядами.
Інструменти та обладнання: наявність відповідних вогнегасників, засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) для водія та інших членів екіпажу, набір інструментів для проведення дрібних ремонтних робіт на місц.
Системи безпеки: система вентиляції для транспортних засобів, які перевозять гази або інші леткі речовини. Спеціальні контейнери або ємності для перевезення рідин або сипучих матеріалів, що виключають можливість їх витікання.
Документація: пакет документів, включаючи товарно-транспортні накладні, паспорти безпеки матеріалів (MSDS) та інші документи, які можуть вимагатися законодавством для підтвердження легальності та безпечності перевезення.
Підготовка персоналу: водії та інший персонал повинні пройти спеціалізоване навчання з перевезення небезпечних вантажів, включаючи курси з надання першої допомоги та реагування на аварійні ситуації.
Комунікаційні засоби: наявність надійних засобів зв’язку для оперативного інформування у разі виникнення надзвичайної ситуації.

Суворе виконання вимог до перевезення небезпечних вантажів дасть змогу звести до мінімуму ризик виникнення інцидентів, що тягнуть за собою збитки, а інколи й людські жертви. А з ТО та ремонтом вантажних автомобілів, що перевозять небезпечні вантажі, допоможуть спеціалісти компанії Ренамакс. TIR сервіс будь-якої складності в Луцьк, Рівне, Умань.

Цікавлять ремонт, обслуговування та купівля TIR? Напишіть нам і ми Вам допоможемо розібратися у цьому.