Особливості та принцип роботи тахографа

Особливості та принцип роботи тахографа. Тахографом називають спеціалізований пристрій, який встановлюється на борту автотранспортного засобу і забезпечує безперервну фіксацію інформації про швидкісний режим авто, маршрут слідування, пробіг за певний тимчасовий період, короткочасні зупинки та тривалі стоянки.

Що таке тахограф?

Тахографом називають спеціалізований пристрій, який встановлюється на борту автотранспортного засобу і забезпечує безперервну фіксацію інформації про швидкісний режим авто, маршрут слідування, пробіг за певний тимчасовий період, короткочасні зупинки та тривалі стоянки. Інформацію, яка зберігається у цьому приладі, неможливо видалити та розшифрувати без спеціальної техніки. Усі дані записуються на спеціальні пластини, які можуть залишатися неушкодженими навіть після серйозних ДТП. Тому встановлення та обслуговування тахографів проводяться насамперед з метою безпеки.

Чому так все строго?

Дані тахографа записуються в пам’ять, не підлягають корекції чи видалення. Інформація про виконання будь-яких маніпуляцій з тахографом, спрямованих на виправлення інформації, відразу фіксується і стає доступною для контролюючих служб. На підставі зафіксованих тахографом показань можна отримати інформацію про період роботи та відпочинку особи, яка керує авто. Тому тахограф називають бортовим самописцем, а також автомобільним «чорним ящиком». На всі вузли приладу, що сполучаються, встановлюються пломби. Тахограф активується під конкретний транспортний засіб та калібрується.

Встановлення та обслуговування тахографів повинні проводитись кваліфікованими фахівцями, які мають ліцензії на проведення подібних робіт. Саме такі співробітники працюють у компанії Renamax. Замовляйте послуги встановлення тахографів та їх кваліфікованого обслуговування в компанії Ренамакс — і ви зможете бути впевнені, що не виникне проблем з використанням такого обладнання.

Тахографи: історія впровадження

Після Першої світової війни у Європі спостерігався надзвичайно стрімкий розвиток вантажних автомобільних перевезень. Природно, що цей процес поставив перед власниками численних вантажоперевізних компаній проблему контролю персоналу (водіїв) та процесу виконання роботи (перевезень). У цих умовах виникла потреба у бортових контрольних пристроях, які безперервно, без участі людини, фіксували б повну хронологічну картину робочого дня водія та транспортного засобу.

Цю ідею вдалося втілити в життя годинниковим фірмам – які створили прилад, що здійснює безперервний запис швидкості автомобіля функції поточного часу. Тобто дозволяв визначити час у дорозі та час стоянки (коли швидкість дорівнює нулю), оцінити дотримання швидкісного режиму руху, підрахувати пробіг та тривалість усього робочого дня. Цей контрольний пристрій отримав назву – тахограф, що в дослівному перекладі з грецької означає – “пристрій запису швидкості”.

Першим зразком сучасного тахографа заведено вважати самописець Джонса (Jones Recorder), що з’явився в 1911 р. у Великій Британії, зусиллями компанії Markt & Co. London Ltd. Цей прилад реєстрував пересування та тривалість шляху у масштабах реального часу протягом 24 годин. У 20-х німецькі виробники представили контрольний пристрій, який не лише записував, а й відбивав рух транспортного засобу у графічному варіанті. Наприкінці 1930-х на початку 1940-х рр. власники транспортних компаній почали застосовувати схожі апарати для контролю витрат пального.

Поступово принцип роботи та конструктивні рішення тахографа змінювалися. Але насправді переломним моментом стало не конструктивне вдосконалення, а зміна основного завдання цього приладу – а саме безпека дорожнього руху. Оскільки найбільших збитків компаніям перевізникам завдавали аварії за участю комерційного транспорту, а найпоширенішими причинами таких аварій були втома водія та перевищення швидкості. В результаті з’явилася “Європейська угода про роботу екіпажів транспортних засобів, що виробляють міжнародні автомобільні перевезення вантажів та людей”, підписана у 1970 році у Женеві, яка регулювала перелік вимог до водіїв (вік, кваліфікацію, час роботи та відпочинку) та прописала зобов’язання контролю над дотриманням цих вимог із засобів бортових контрольних пристроїв.

Редакція угоди, що діє на сьогодні, зобов’язує встановлювати тахографи на весь автотранспорт, який здійснює міжнародні перевезення вантажів і пасажирів з 24.04.1995. У ній докладно прописані вимоги до самого тахографа, процесу його встановлення та налаштування, а також процес обслуговування та контролю даних зібраних пристроєм. За не дотримання цих вимог у європейських країнах передбачені штрафні стягнення з водіїв та власників транспортних підприємств.
Україна приєдналася до угоди 7 вересня 2005 року.

Види тахографів

У міру появи приладів вони зазнавали різних змін. Якщо раніше більша частина належала до аналогового типу, то сьогодні на зміну їм прийшли цифрові моделі.

Тахографи бувають:

Електронно-механічні. Вони записують інформацію на спеціальні паперові диски за допомогою голки, яка дряпає папір та розкриває нижній шар чорної фарби. Всі дані у вигляді подряпин показують повну картину руху водія від встановлення диска до його вилучення.
Цифрові. Такі пристрої записують всю інформацію в блоці пам’яті. Щоб отримати дані, потрібно запросити роздрук записів, які після процедури видаляються. Такий пристрій відрізняється від першого тим, що при використанні водію потрібно контролювати режим праці та відпочинку вручну, змінюючи носії інформації.

Цифрові прилади поділяються на типи та підвиди. Щодо типів, то до них відносяться прилади обліку, це оцифрований варіант електромеханічних тахографів. У ньому записана інформація зберігається 28 днів. Далі її потрібно перенести на електронну картку.

Другий тип цифрових пристроїв оснащений блоком криптографічного запису ЗКЗІ. Вони зберігають інформацію до 3 років, але вивантажувати дані необхідно раз на рік.

Суть ЗКЗІ. Цей модуль розшифровується як «засіб криптографічного захисту інформації». Його основне завдання – захист записаної блоком інформації від стороннього втручання (коригування). Зовні ЗКЗІ – невеликий корпусний елемент. У ньому передбачено спеціальний роз’єм для підключення антени та інтерфейсний вихід.

До переваг модуля можна віднести дуже потужний криптографічний процесор та енергонезалежну пам’ять. Робота блоків ЗКЗІ регулюється виключно працівниками служб безпеки.

Таким чином, блок ЗКЗІ виконує три основні завдання:

захищає дані від коригування;
працює з цифровим підписом;
здійснює узгодження вже зафіксованої інформації з існуючим тимчасовим штампом. Це необхідно, щоб запобігти спробам втручання ззовні та коригування часових параметрів.

Принцип роботи цифрового тахографа

Робота цифрового тахографа, як це випливає з назви, базується на цифрових носіях інформації, дані (швидкість, пройдений кілометраж, режими, інформація про допущені помилки) фіксується в пам’яті пристрою та на карті водія. Ці дані записуються з імпульсного датчика швидкості, розташованому в трансмісії, і приводиться в дію в момент запуску двигуна.

Враховуючи те, що використання тахографів передбачено насамперед для міжнародних перевезень та контроль у різних країнах, прилади мають наднаціональний інтерфейс – піктограми, що зображають режими управління у графічному варіанті.

Процес фіксації даних тахографом починається з моменту встановлення водієм ідентифікаційної картки в спеціальний слот пристрою (перед початком руху), далі всі процеси, пов’язані з реєстрацією зупинок та параметрів руху, фіксуватимуться автоматично. По завершенню робочого часу стартова процедура проводиться у зворотному порядку – вводиться кінцевий пункт та витягнути картку.

Крім водійської електронної картки, у роботі з тахографом застосовуються картки підприємства, майстерень та контролерські. Відповідно кожен із цих типів карти отримує доступ до тієї чи іншої функції (а також інформації) тахографа.

Отримати інформацію з тахографа, з метою контролю можна кількома методами – за допомогою роздруківки, яка видається тахографом, переглядаючи дані на дисплеї тахографа, після вивантаження даних на персональний комп’ютер за допомогою спеціальних додатків або шляхом віддаленого зчитування. Щоб одержувані дані були коректними, вивантажувати звіти потрібно не рідше одного разу на місяць, причому компанія-перевізник зобов’язана зберігати ці звіти протягом двох років.

Калібрування тахографів

Тахографи, які використовують у вантажних автомобілях, є вимірювальними приладами, а вони, як відомо, мають деяку похибку. За нормальних умов експлуатації справний прилад забезпечує високу точність вимірювань, але згодом цей показник погіршується. У результаті пристрій починає видавати помилкові свідчення, які можуть істотно відрізнятися від фактичних. І це може завдати безліч неприємностей не тільки водієві автомобіля, а й власнику транспортної компанії. Цифрові тахографи, згідно з вимогами, необхідно регулярно калібрувати:

при встановленні на транспортний засіб;
після ремонту пристрою;
на плановій основі (раз на 2 роки);
після ремонтів вантажівки;
у разі пошкодження контрольної пломби на приладі.

Внутрішня пам’ять цифрового тахографа зберігає, крім режимів руху та зупинки, ремонтних періодів тощо, інформацію про всі маніпуляції з приладом. Тому будь-які спроби втручання в роботу тахографа або коригування інформації не можуть залишитися непоміченими. За будь-які спроби несанкціонованого доступу на відповідальних осіб (водія та підприємство) накладаються штрафні стягнення.

Проводити ремонт, калібрування, налаштування тахографа можуть лише сертифіковані сервісні установи, які мають допуск. Регулярне калібрування тахографа, виконане співробітниками центру Renamax, дає можливість запобігти зниженню точності приладу та забезпечити його повноцінну працездатність.

Алгоритм роботи з тахографом

Алгоритм роботи з тахографом гранично простий:

перевіряємо працездатність приладу; наявність у принтері потрібної кількості паперу;
вставляємо чіп-карту в слот приладу до характерного клацання – необхідно для активації бортового самописця;
проходимо процес аутентифікації, на панелі приладів загоряються відповідні кнопки, на дисплеї відображаються дані особи, що керує автотранспортним засобом;
по завершенні авторизації вводимо в тахограф інформацію про стартову точку маршруту;
запускаємо двигун.

У процесі руху автотранспорту всі дані записуються автоматично. Після прибуття до пункту призначення або на місце стоянки водій повинен:

ввести у тахограф дані пункту призначення (стоянки);
витягнути чіп-карту зі слота пристрою.

Після цього, вставляючи чіп-карту, необхідно вказати попередній період як «відпочинок», інакше час стоянки буде зафіксовано як робочий час, така помилка вважається порушенням. Під час короткочасної стоянки авто можна не виймати карту, але в тахографі слід встановити режим «відпочинок», інакше фіксуватиметься робочий час.

Як правильно використовувати тахограф, щоб уникнути штрафів

Правила експлуатації тахографів регламентовано законодавством. За їх порушення передбачено адміністративну відповідальність. Всю законодавчу базу знати неможливо, проте важливо запам’ятати кілька основних моментів:

Транспорт не відправляється в рейс без такого приладу. Також забороняється експлуатація машини, якщо тахограф несправний;
безпосередньо перед виїздом на лінію;
індивідуальна чіп-картка водія не передається стороннім особам;
розтин тахографів забороняється законом. При виявленні факту злому пломб чи інших спроб втручання у роботу пристрою представники контролюючої служби виписують штраф;
водій зобов’язаний дотримуватися режиму робочого часу та відпочинку відповідно до нормування праці;
пристрій повинен бути калібрований відповідно до нормативних актів;
якщо прилад вийшов з ладу, потрібно негайно звернутися до сервісної служби. Якщо поломка сталася на маршруті, слід повернутися на базу або доїхати до місця найближчої стоянки та одразу ж звернутися до сервісу. Щоб замовити ремонт тахографа, звертайтесь до компанії Ренамакс. Похибки в діаграмах облікового приладу призводять до непорозумінь під час аналізу робочого годинника водія та штрафів при спілкуванні з представниками інспекції безпеки дорожнього руху.

Навіщо потрібні тахографи

Тахографи збирають докладну інформацію не лише про основні показники транспортного засобу, а й роботу конкретного водія. Така інформація допомагає контролювати та аналізувати дані про персонал, а відповідно – оптимізувати роботу автопарку, мінімізувати ризик виникнення аварійних ситуацій.

Завдань у них кілька:

пристрій синхронізований з навігаційним обладнанням, тому дозволяє виконувати GPS-моніторинг автотранспортних засобів, отримувати актуальну інформацію за швидкістю та фактичним пробігом (вона вважається більш точною в порівнянні з показаннями спідометра та одометра);
використання даних, зафіксованих тахографом, як доказ при розв’язанні спірних питань між водієм та співробітниками ДПС чи інших контролюючих служб;
оцінка ефективності роботи персоналу підприємства та логістичних рішень. На підставі отриманої тахографом інформації власник транспорту може будувати зручніші маршрути, оптимізувати роботу парку транспортних засобів, а відповідно – скорочувати витрати на обслуговування автотранспорту;
одержання чіткої картини витрати на експлуатацію автотранспорту, виключення його нецільового використання персоналом;
безпеку майна підприємства – з допомогою оптимального управління автотранспортом. Знаючи, що робота машини відстежується та контролюється, водії не допускатимуть перевищення швидкісного режиму та інших порушень.

Основні переваги оснащення тахографами автотранспортних засобів

До основних переваг оснащення тахографами автотранспортних засобів належать:

Підвищення відповідальності складу водія компанії. Кожному водієві видається ідентифікатор (чіп-картка). Це дає можливість відстежувати та контролювати дії конкретного співробітника протягом усього маршруту проходження автотранспорту. Водій знає, що для нього діє персональна відповідальність, і це дисциплінує його;
підвищення прибутковості підприємства – внаслідок оптимізації витрат на утримання парку автотранспортних засобів ризик зливу палива або використання транспорту компанії в особистих цілях зведений до нуля;
юридична страховка як персоналу, і роботодавця. Дані, отримані тахографом, можуть бути використані у трудових спорах, пов’язаних із нормуванням та оплатою праці. Ні водій, ні його роботодавець не зможуть пред’явити один одному необґрунтованих претензій. Крім того, роботодавець зможе оцінити стиль водіння кожного найманого співробітника, визначити рівень його благонадійності та сумлінності.

І, звісно, бортові самописці є джерелами даних, що використовуються під час розслідування дорожньо-транспортних пригод. З їхньою допомогою можна об’єктивно оцінити ситуацію та встановити винних.

Цікавлять ремонт, обслуговування та встановлення тахографів? Напишіть нам і ми Вам допоможемо розібратися у цьому.